Крути. Трохи iсторii, трохи спомину. Прочитайте, зробіть паузу i помолiться тихенько за душi тих, хто боронив i боронить рiдну землю.

18-й рік минулого століття, іде громадянська війна, щойно закінчилась  перша світова, а нашу землю трясе революція. І в цей час українці всіма силами
намагаються вибороти свою молоду державу.

Тоді, 101 рік тому всього 4 сотні молодесеньких київських курсантиків і козаків «Вільного козацтва» стримували наступ у 10 разів більшого, 4-тисячного підрозділу російської Червоної гвардії під командуванням Михайла Муравйова.

Взагалі у них мала бути підтримка, мала би...

Але в цей час у Києві вибухає більшовицьке повстання, і основні сили були кинуті на його придушення. А ось ці 4 сотні повинні були потистояти російським гвардійцям, на одного десять! Ви відбились би?

А вони завдання командування виконали, що дало змогу укласти Берестейський мирний договір.
27 наших хлопчиків потрапили у полон та були страчені. Це болісно вразило всіх. У Києві біля Аскольдової могили голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський назвав їх героями.

Ох, Україно, ти родиш героїв, а вони віддають свої життя у нерівних боях за свою землю. 100 років пройшло, а кров все проливається.

Хай це все зупиниться, Господи. Пошли нам миру і розуму.  Герої мають спочивати з миром. І всім їм світла пам'ять, наша пам'ять, вони гинули задля того, щоб ми могли жити.

...

На Аскольдовій могилі

Український цвіт! —

По кривавій по дорозі

Нам іти у світ.

...

Вмерли в Новім Заповіті

З славою святих. —

На Аскольдовій могилі

Поховали їх.

Павло ТИЧИНА, 1918

N.B. у статті використано матеріали із Wikipedia, світлини авторства Fordman, Webandi, Анатолій Джигир 

Прошу вибачення, що не просила вашого дозволу, та гадаю посилання на вас хоч трохи мене виправить)) Дякую авторам.

Традиційно, дякую всім, хто заходив і читав.

Помоліться сьогодні за душі всіх, хто боронить рідну землю.

Полеглі най спочивають з миром,

живі хай живуть довго-довго і щасливо!