Перед самим Новим
роком хочу нагадати, як то творити чари своїми руками для
тих, кому це необхідно.
і всі разом дружно колядку заводили))
19 грудня команда
студентів і працівників універу не тільки організувала і провела свято Миколая
в новому корпусі №3 для діток.
Ранок цього дня
розпочався із походу
до Уманської міської дитячої лікарні (це там, на Шевченка, як до автостанції йти, раптом, хто не знає).
до Уманської міської дитячої лікарні (це там, на Шевченка, як до автостанції йти, раптом, хто не знає).
Склад учасників
був не основний, але працювали і ті, хто потім працював і о 15:00 в актовій
залі.
Актори:
- Святий Миколай - Руслан Ряботинський, студент ІІ курсу історичного факультету,
- Зима - Олена Шокарь, магістрант, історичний факультет,
- Клоун - Аліна Блідар, студентка І курсу інституту економіки та бізнес-освіти
- Максим Стангріт, магістрант, історичний факультет,
- Наталія Алексеєва, режисер Центру культури та дозвілля "Гаудеамус"
Прийшли, переодягнулися (відео в інста), фото на згадку і вперед-до діток.
Прийшли до тих,
хто не зміг Миколая вдома зустріти.
Дітки є дітки, і
зовсім манюні і підлітки, загадки відгадували, віршики читали
і всі разом дружно колядку заводили))
Якщо чесно,
вітати діток в лікарні, той ще адреналін, як на мене. Слухати дитячий плач, це
важко, а тобі ще й потрібно бути веселим, жартувати і гратися.
Поки робила пост
до Інста, трохи затрималась в коридорі і пізніше зайшла до палати, довго я там
пробути не змогла-здали нерви.
З етичних міркувань
не буду викладати те відео, та бачити Миколая, котрий присів біля ліжечка
дівчинки-дюймовочки і слухає її віршика, а у манюній ручці під бинтом
крапельниця, і мама молоденька, яка знімає свою доцю з Миколаєм на телефон… Це
все спостерігати - потрібно мати міцні нерви.
Ми вийшли з
відділення і студенти мені розповіли на камеру, що їм також те все було
неймовірно важко. У декого зі студентів в очах сльози стояли.
Ось так емоційно важко робити свята буває.
Наступного дня Миколаю
& Co належало
відправитись ще в одну мандрівку з вітаннями.
Усі їхали до
шкіл-інтернатів у Ладижинку і Бабанку.
Актори новорічного виступу, працівники
університету, студенти різних факультетів зібрали купу подарунків і смаколиків
та й поїхали «в гастроль»
Все вдалося, все
відбулося гарно. За результатами слідкуйте:
І хочеться і Миколая сильно-сильно попросити, щоби дітки не страждали, не хворіли так сильно, щоб у кожного була власна родина! Хочеться попрохати щастя для усіх-усіх дітей! -ліричний відступ...
Результат Миколаївських
цьогорічних свят:
- Купа виступів,
- багато радісних дитячих облич,
- багато пошитих в дарунок сніговичків,
- багато вручених подарунків,
- сьози в очах акторів,
- підвернута лапка акторки після виступу-боляче;
- вкрадений на зупинці в Умані між переїздами з концертів мобільний телефон у одної з акторок –печалька;
- захворілий після відвідин лікарні фотограф-ой-йой-йой!!! а як же зйомка?
- а ми не відступаємо і не здаємося;)
Та все має свою
ціну, і навіть коли ви робите добрі справи, ви теж отримуєте часто не мед на
бубликах, а в кращому випадку-дірку від бублика. Але…
Навіть ті, хто
постраждав, був вже через деякий час помічений знову у доброчинності))
Висновок: гадаю,
все вдалося! Добра у світі посіяли)) Ми все одно будемо робити добрі справи,
навіть якщо будуть якісь неприємності у процесі)) Ми не боїмося труднощів, вони
нас загартовують.
Чого і вам
бажаємо!
Загартовуйтесь, кріпніть морально і фізично, тим паче скоро буде
нагода пірнути в ополонку))
А всім, хто читав, не мерзніть і не морозьтесь,
приходьте, приєднуйтесь до добрих справ, нагоди є щодня!
Гарного дня вам і
плідної праці у сфері розповсюдження добра у всесвіті!
Коментарі
Дописати коментар